Словник української мови (1937)/безвухий

by Борис Грінченко

◀ безвусий

Словник української мови Борис Грінченко Б безвухий

безгласний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безву́хий, а, е. 1) Не имеющий одного уха или обоих. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посуде, иголке: не имеющий ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.