Словник української мови (1937)/багацько
◀ багацький | Словник української мови Б багацько |
багач ▶ |
|
Бага́цько, нар. = Багато. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Котл. Ен. I. 8. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє. Чуб. III. 244.