Словник української мови (1937)/багацький

by Борис Грінченко

◀ багатющий

Словник української мови Борис Грінченко Б багацький

багацько ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бага́цький, а, е. Принадлежащий богачу. Панське та багацьке нігде не пропаде і тільки сіромацьке — хто йде, то скубне. Посл. Багацький син. Федьк. Поез. II. 70. Багацькая дівчинонька шмат коралів має. Грин. III. 530.