Словник української мови (1937)/авурр!
| ◀ авул | Словник української мови А авурр! |
ага ▶ |
|
Аву́рр! меж., выражающее ворчание собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дрючком…, до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. I. 16.
| ◀ авул | Словник української мови Борис Грінченко А авурр! |
ага ▶ |
|
Словник української мови — А
авурр!
Борис Грінченко
1937
Аву́рр! меж., выражающее ворчание собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дрючком…, до тая сучка: «авурр!» Рудч. Ск. I. 16.