Словник української мови (1927)/зубчастий

Зубча́стий, зубча́тий, а, е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Левиц. I. 63. Зубчасті стіни. Левиц. Пов. 165. Зубча́стий про́діль. Особый пробор при прическе девушек в колокі́лки. Чуб. VII. 423.