Словник української мови (1927)/зубцьований
◀ зубря | Словник української мови З зубцьований |
зубчастий ▶ |
|
Зубцьо́ваний, а, е. Имеющий зубчатый орнамента.
◀ зубря | Словник української мови Борис Грінченко З зубцьований |
зубчастий ▶ |
|
Словник української мови — З
зубцьований
Борис Грінченко
1927
Зубцьо́ваний, а, е. Имеющий зубчатый орнамента.