Словарь української мови (1924)/хибань
◀ хибанок | Словарь української мови Х хибань |
хибати ▶ |
|
Хиба́нь, нар. = Хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. Гол. III. 435. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька. Гол.