Словарь української мови (1924)/хибанок
◀ хибаль | Словарь української мови Х хибанок |
хибань ▶ |
|
Хиба́нок, нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.