Словарь української мови
Борис Грінченко
У
утічка
Берлін: Українське слово, 1924

Уті́чка, ки, ж. 1) = Утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) У́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.