Словарь української мови (1924)/утіха

by Борис Грінченко

◀ утісняти

Словарь української мови Борис Грінченко У утіха

утічка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уті́ха, хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Ном. № 10467. Утіхи на годину, а біди до смерти. Ном. № 8787. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Мир. ХРВ. 90. Ум. Уті́шка, уті́хонька. Шейк. Уті́шенька. Чуб. V. 131. Як вирву я для утішки чотирі орішки. Мил. 70. Тобі, бач, усе смішки та втішки. МВ. (О. 1862. I. 72).