Словарь української мови (1924)/утік

by Борис Грінченко

◀ утишка

Словарь української мови Борис Грінченко У утік

утіканка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уті́к, уте́ку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На вті́ках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.