Словарь української мови (1924)/розібрати
| ◀ розібгати | Словарь української мови Р розібрати |
розігнати ▶ |
|
Розібра́ти, ся. См. Розбірати, ся.
| ◀ розібгати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розібрати |
розігнати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розібрати
Борис Грінченко
1924
Розібра́ти, ся. См. Розбірати, ся.