Словарь української мови (1924)/розібгати
◀ розинки | Словарь української мови Р розібгати |
розібрати ▶ |
|
Розібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.
◀ розинки | Словарь української мови Борис Грінченко Р розібгати |
розібрати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розібгати
Борис Грінченко
1924
Розібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.