Словарь української мови (1924)/розігнати
| ◀ розібрати | Словарь української мови Р розігнати |
розігнути ▶ |
|
Розігна́ти, ся. См. Розганяти, ся.
| ◀ розібрати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розігнати |
розігнути ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розігнати
Борис Грінченко
1924
Розігна́ти, ся. См. Розганяти, ся.