Словарь української мови (1924)/розстебнути

by Борис Грінченко

◀ розстатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розстебнути

розстелити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розстебну́ти, ся. См. Розстібати, ся.