Словарь української мови (1924)/розстатися
◀ розстати | Словарь української мови Р розстатися |
розстебнути ▶ |
|
Розста́тися. См. Розставатися.
◀ розстати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розстатися |
розстебнути ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розстатися
Борис Грінченко
1924
Розста́тися. См. Розставатися.