Словарь української мови (1924)/розстелити

by Борис Грінченко

◀ розстебнути

Словарь української мови Борис Грінченко Р розстелити

розстеляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розстели́ти, ся. См. Розстеляти, ся.