Словарь української мови (1924)/розбрехати

by Борис Грінченко

◀ розбрестися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розбрехати

розбрехатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розбреха́ти. См. Розбріхувати.