Словарь української мови (1924)/розбрестися
◀ розбрат | Словарь української мови Р розбрестися |
розбрехати ▶ |
|
Розбрести́ся. См. Розбродитися.
◀ розбрат | Словарь української мови Борис Грінченко Р розбрестися |
розбрехати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розбрестися
Борис Грінченко
1924
Розбрести́ся. См. Розбродитися.