Словарь української мови (1924)/проїзджати
| ◀ проїзд | Словарь української мови П проїзджати |
проїзджачий ▶ |
|
Проїзджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Проїздити. Там пан Василько проїжджав. Чуб. III. 27.2. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає. Чуб. V. 381.