Словарь української мови (1924)/проїзд

by Борис Грінченко

◀ проїдати

Словарь української мови Борис Грінченко П проїзд

проїзджати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прої́зд, ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. Стор. Н. 167. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь. НВолын. у.