Словарь української мови (1924)/пробути
| ◀ пробурчати | Словарь української мови П пробути |
пробуток ▶ |
|
Пробу́ти, бу́ду, деш, гл. Пробыть. См. Пробувати. Пробув у городі три дні. Через лихі вороженьки нігде пройти доріженьки, нігде пройти, ні пробути, щоб в дівчини в гостях бути. Грин. III. 180.