Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробуток
Берлін: Українське слово, 1924

Пробу́ток, тку, м. Житье. Kolb. I. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.