Словарь української мови (1924)/пробурчати
| ◀ пробуртити | Словарь української мови П пробурчати |
пробути ▶ |
|
Пробурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. I. 105.
| ◀ пробуртити | Словарь української мови Борис Грінченко П пробурчати |
пробути ▶ |
|
Словарь української мови — П
пробурчати
Борис Грінченко
1924
Пробурча́ти, чу́, чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. I. 105.