Словарь української мови (1924)/знавідитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знавідитися
Берлін: Українське слово, 1924

Знавіди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Знавісніти. От, знавідився, чи що? НВолын. у.