Словарь української мови (1924)/знавідитися
| ◀ знавець | Словарь української мови З знавідитися |
знавіснілий ▶ |
|
Знавіди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Знавісніти. От, знавідився, чи що? НВолын. у.
| ◀ знавець | Словарь української мови Борис Грінченко З знавідитися |
знавіснілий ▶ |
|
Словарь української мови — З
знавідитися
Борис Грінченко
1924
Знавіди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Знавісніти. От, знавідився, чи що? НВолын. у.