Словарь української мови (1924)/знавець
| ◀ знавати | Словарь української мови З знавець |
знавідитися ▶ |
|
Знаве́ць, вця́, гл. Знатокъ. Желех.
| ◀ знавати | Словарь української мови Борис Грінченко З знавець |
знавідитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
знавець
Борис Грінченко
1924
Знаве́ць, вця́, гл. Знатокъ. Желех.