Словарь української мови (1924)/знавісніти
◀ знавіснілий | Словарь української мови З знавісніти |
знагла ▶ |
|
Знавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).
◀ знавіснілий | Словарь української мови Борис Грінченко З знавісніти |
знагла ▶ |
|
Словарь української мови — З
знавісніти
Борис Грінченко
1924
Знавісні́ти, ні́ю, єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів! Г. Арт. (О. 1861. III. 83).