Словарь української мови (1924)/змовка
◀ змовити | Словарь української мови З змовка |
змовкати ▶ |
|
Змо́вка, ки, ж. = Змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. (Залюбовск.)
◀ змовити | Словарь української мови Борис Грінченко З змовка |
змовкати ▶ |
|
Словарь української мови — З
змовка
Борис Грінченко
1924
Змо́вка, ки, ж. = Змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти. Новомоск. у. (Залюбовск.)