Словарь української мови (1924)/змовити
| ◀ змовини | Словарь української мови З змовити |
змовка ▶ |
|
Змо́вити, ся. См. Змовляти, ся.
| ◀ змовини | Словарь української мови Борис Грінченко З змовити |
змовка ▶ |
|
Словарь української мови — З
змовити
Борис Грінченко
1924
Змо́вити, ся. См. Змовляти, ся.