Словарь української мови (1924)/змовкати
◀ змовка | Словарь української мови З змовкати |
змовленник ▶ |
|
Змовка́ти, ка́ю, єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, ну, неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне. МВ. II. 9.
◀ змовка | Словарь української мови Борис Грінченко З змовкати |
змовленник ▶ |
|
Словарь української мови — З
змовкати
Борис Грінченко
1924
Змовка́ти, ка́ю, єш, сов. в. змо́вк(ну)ти, ну, неш, гл. Смолкать, смолкнуть. Спи! — кажу йому. Він і змовкне. МВ. II. 9.