Словарь української мови (1924)/звісний
◀ звісити | Словарь української мови З звісний |
звісно ▶ |
|
Зві́сний. См. Звісен.
◀ звісити | Словарь української мови Борис Грінченко З звісний |
звісно ▶ |
|
Словарь української мови — З
звісний
Борис Грінченко
1924
Зві́сний. См. Звісен.