Словарь української мови (1924)/городець
◀ городарь | Словарь української мови Г городець |
городин ▶ |
|
Горо́дець, дця, м. Ум. отъ горо́д.
◀ городарь | Словарь української мови Борис Грінченко Г городець |
городин ▶ |
|
Словарь української мови — Г
городець
Борис Грінченко
1924
Горо́дець, дця, м. Ум. отъ горо́д.