Словарь української мови (1924)/бідкуватися
◀ бідкувати | Словарь української мови Б бідкуватися |
бідний ▶ |
|
Бідкува́тися, ку́юся, єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
◀ бідкувати | Словарь української мови Борис Грінченко Б бідкуватися |
бідний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бідкуватися
Борис Грінченко
1924
Бідкува́тися, ку́юся, єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.