Словарь української мови (1924)/брилець
| ◀ брила | Словарь української мови Б брилець |
брилик ▶ |
|
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. отъ бриль.
| ◀ брила | Словарь української мови Борис Грінченко Б брилець |
брилик ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брилець
Борис Грінченко
1924
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. отъ бриль.