Словарь української мови (1924)/брилик
◀ брилець | Словарь української мови Б брилик |
бриличок ▶ |
|
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. отъ бриль.
◀ брилець | Словарь української мови Борис Грінченко Б брилик |
бриличок ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брилик
Борис Грінченко
1924
Бриле́ць, льця́, бри́лик, ка, бри́личок, чка, м. Ум. отъ бриль.