Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брила
Берлін: Українське слово, 1924

Бри́ла, ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. I. 120. Брила снігу, со́ли, льо́ду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. Бри́лка, бри́лочка.