Словарь української мови (1924)/бриль

by Борис Грінченко

◀ брилочка

Словарь української мови Борис Грінченко Б бриль

бриндза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бриль, ля́, м. Шляпа. Чуб. VII. 413. Старий сидів в сорочці білій на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. I. 27. Про́стий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. Бри́лик, бри́личок, бриле́ць.