Книга пісень (1892)/Ти все не дозволяєш…
| ◀ Закохався ти — й тебе… | Книга пісень Поворіт до дому Ти все не дозволяєш… пер.: Леся Українка |
Сафіри оченьки твої… ▶ |
|
57.
Ти все не дозволяєш
Побути при собі,
Від мене ти втікаєш,
Бач — ніколи тобі.
Кажу я про шалене
Кохання, роспач, сум,
А ти глузуєш з мене,
Вклоняєшся на глум.
Ще гірш тим роздражнила
Кохання запальне́,
А потім не схотіла
Поцілувать мене.
Та не гадай, що згину
Я від твоїх образ;
Ох, ні, моя єдина, —
Приймав я се не раз!
Л. У.