Книга пісень (1892)/Сумне моє серденько трудне…

Книга пісень
Гейнріх Гейне
Поворіт до дому
Сумне моє серденько трудне…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Сумне моє серденько трудне… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


3.

Сумне́ моє серденько трудне, —
Довкола все раде весні;
Стою, прихилившись до липи,
На за́мковій стрімкій стіні.

Глибо́ко в долині блакітна
Спокійная річка біжить;
Там хлопчик пливе у човенці,
Закинувши удку, й свистить.

Довкола розкинулись мило
Барвисті дрібні береги,
Домочки, й садочки і люде,
Отари, і луки, й луги.

Дівчата перуть собі хустя,
Веселий їх гурт гомонить;
З лотоків летять діаманти,
Млиновеє коло шумить.

Он сіра старезна вязниця,
Хатина при їй вартова:
Увесь у червоному хлопець
Рушницю свою набива.

Він ходить; по сталі рушниці
Проміння искриться ясне;
Він честь віддає мені нею, —
Ох, краще б застрелив мене!

Л. У.