Книга пісень (1892)/Колись ми з дівчиною двоє кохались…

Книга пісень
Гейнріх Гейне
Лірічні співанки
Колись ми з дівчиною двоє кохались…

пер.: Леся Українка
• Інші версії цієї роботи див. Колись ми з дівчиною двоє кохались… Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892


26.

Колись ми з дівчи́ною двоє кохались,
Одначе пово́дились завжді гаразд;
Нераз „в чоловіка та жінку“ ми грались, —
Ні сварки у нас не було, нї обра́з.
Ми з нею у двох жартували, втішались,
Та все цілувались собі, милувались.
Пустуючи так, немов ді́точок двоє,
„Ховатись“ ми здумали в лісі та в полі, —
І так заховалися мудро обоє,
Що по́тім уже й не знайшлися ніколи.

Л. У.