Книга пісень (1892)/Довго у житті цім темнім…
| Книга пісень Поворіт до дому Довго у житті цім темнім… пер.: Максим Стависький |
І сам я не знаю, від-чого… ▶ |
|
1.
Довго у житті цім темнім
Образ твій міні блищав,
Але зник він і, як перше,
По́-ночі блукать я став.
Як дитина в темній хаті
Часом пісню почина,
Щоб за нею позабулась
Думка смутна, навісна, —
Так, дитиночка чудная,
По-ночі співаю й я;
Пісня може й невесела,
Та нудьга пройшла моя.
М. С.