Книга пісень (1892)/Гарну радоньку давали…


66.

Гарну радоньку давали
Всі товариші мені:
„Трошечки зажди ти, друже!“
Так казали всі вони.

Ждав од їх я запомоги
І без хліба я б пропав,
Та одна людина добра
Помогла — і жить я став.

Добрий, славний чоловіче,
Дав ти їсти, дав і пить,
І ніколи не забуду
Я тебе а ні на мить.

Хтів би я тебе, мій друже,
Міцно, міцно обійнять,
Та не можу, — бо не можу
Сам себе поцілувать.

М. С.