Книга пісень (1892)/Вмирають люде по черзі…
◀ Ох, я нещасний Атлас! цілий світ… | Книга пісень Поворіт до дому Вмирають люде по черзі… пер.: Максим Стависький |
Я бачив сон: чогось зірки… ▶ |
|
27.
Вмирають люде по черзі́,
Мина за часом швидко час,
Усе мина, — та не мине
Моє коханнячко до вас.
Побачить вас хотів би я
Хочай на мить, хочай на час,
Упав би долі я й сказав:
„Кохаю, ясна пані, вас!“
М. С.