дубчак

дубчак

Дубча́к, ка́, м. = Дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Дубча́к, ка́, м. = Дубе́ць 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дубча́к, ка́, м. = Дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937