Доля (1897)/Шануй сьпівця за гуки щирі…
◀ Де ти, щастє? | Доля «Шануй сьпівця за гуки щирі…» (Веневітінов) |
Спинись, друже, покинь дорікання гнївні… ▶ |
|
Шануй сьпівця за гуки щирі,
Сховай гордячий осуд свій,
Шукай розваги в творчій лирі,
Та не звіряй ся зразу їй!
Не все — пророки та обранцї
З печаттю марінь потайних,
Не все — небес сьвяті посланцї
З огнем глаголів неземних!