Доля (1897)/Де ти, щастє?

Доля
Павло Граб
«Де ти, щастє?» (Салогуб)
пер.: Павло Грабовський

Львів: 1897

Де ти, щастє? Де ти, втїхо?
Невже-ж кличу тебе даром?
Прилїтай розважить лихо,
Повійни на серце чаром.
Принесись душею, пташко,
Втихомир чуття шалене;

Глянь, як сьвітом нужу важко,
Усьміхнись хоч раз до мене.
В головах стань невидюче,
Моя мріє, зоре рання;
Загой в грудях все болюче
Слівцем нїжним покохання!
Нехай страдник одинокий
Хоч на час забуде муки,
На хвилинку знайде спокій
Від болїння та розлуки.