Доля (1897)/Сьміло браття, доки в силї!
| ◀ Спи, моя радосте, вволю! | Доля «Сьміло браття, доки в силї!» (На позичені мотиви) |
Лежу мертвий, — навхрест руки… ▶ |
|
Сьміло браття, доки в силї!
Вітром човен поганя.
Жваво-ж, жваво проти хвилї,
Кого буря не спиня!
Облягають небо хмари,
Підняло ся все живе,
Там, у млї, встають примари,
Вихор стогне і реве.
Потемнїли видноколи,
Скрізь таке, хоч в очі стрель;
Здулись борви наче гори,
Зруйнували низку скель.
Сьвіт не блимне як в могилї,
Страшно прірва клекотить…
Сьміло, браття, проти хвилї,
Кого хвиля та гнїтить!