Доля (1897)/Лежу мертвий, — навхрест руки…
◀ Сьміло браття, доки в силї! | Доля «Лежу мертвий, — навхрест руки…» (Ореструп) |
Гай заворожено, лист не тремтить… ▶ |
|
Лежу мертвий, — навхрест руки,
Під могильним полотном,
На обличчі не знать муки,
Бо спочинув тихим сном.
Ти до мене припадаєш,
Така божа і сьвята…
Задаремно вболїваєш, —
Не сьміють ся більш уста.
Коли білий сьвіт покинув, —
Що на сльози потурать?
Коли з горя на вік згинув,
То від щастя не вмирать.