Доля (1897)/Спи, моя радосте, вволю!

Доля
Павло Граб
«Спи, моя радосте, вволю!» (На позичені мотиви)
Львів: 1897

Спи, моя радосте, вволю!
Спи, голубятко моє!
Я-ж засьпіваю про долю,
Будуще щастя твоє.
 Сьміливо йди ти до цїли,
 Стій непохитно в борбі!
 Хмара ворожої сили
 Вкриє дорогу тобі.
Всякого лиха зазнаєш,
Трути гіркої ковтнеш,
В мурах сумних законаєш,
З личка усьмішку зженеш.
 Не відцурають ся рідні,
 Так зацькують друзяки…
 Стратиш надїї послїдні,
 Спинить ся замах руки!
Поки же усе те складеть ся,
Спи, голубятко моє!
Тяжко в життї доведеть ся,
Близько вже щастя твоє.