бугай
|
|
Буга́й, гая́, м. 1) Племенной бык. Вас. 197. *Грома́дський, обчеськи́й буга́й. Племенной бык, принадлежащий всему селению. Пирят. у. 2) Пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчок (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человек. 5) Название одного из ударов палкой в игре віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Род детской игры. Ив. 47. 7) Мн. Род фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Буга́й, гая́, м. 1) Племенной бык. Вас. 197. 2) Пт. выпь, Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчок (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человек. 5) Название одного из ударов палкой в игре віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Род детской игры. Ив. 47. 7) Мн. Род фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Буга́й, гая́, м. 1) Племенной быкъ. Вас. 197. 2) Пт. выпь. Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчокъ (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человѣкъ. 5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Родъ дѣтской игры. Ив. 47. 7) мн. Родъ фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924